Спи, малятко,
В життя твого перший день
Рідна мама
Заспіває тобі пісень.
Ти не знаєш
Ні ноток ще, ані слів,
Перша радість –
Тепло, молоко та спів…
Потім буде
Багато таких речей,
Що не зможеш
Склепити вночі очей,
Коли маєш
Питань більше, ніж зірок,
Коли важиш –
Чи вліво, чи вправо крок…
Будуть сотні
Ще закликів та ідей,
Тих, що знають,
Мільйони будуть людей.
А дорогу
Собі прокладаєш сам,
Гартування
В горнилі ілюзій, драм.
Не забудь же,
Не випусти з голови:
Народивсь лиш
ЛЮДИНОЮ –
Нею і проживи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499401
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.05.2014
автор: Innessanew