Мов неживі у місті люди.
Куди не глянь,усі і всюди.
Хочу втекти від цього я.
У казку з мрій мого життя.
Знайти себе у світі цьому.
Й не бачити проблем в усьому.
Не хочу бути як усі.
Так існувати мов мерці.
Де силу волі маю взяти.
Щоб думати і щось рішати.
Як іншим всім допомогти.
Життя духовне віднайти.
Так ніч приходить,день минає.
Ніхто нічого не міняє.
Все залишають так як є.
Лиш мріють про життя нове.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499418
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2014
автор: Анастасія Pirat