знову даруєш зливу
знову обрав мене
конвалії пагін звабливий
на вікні чоловік клене..
та я йду залишаю повітря
крізь тіло минаю вогонь
буваю чарівно привітна
буваю не дай бог боронь
тримаю язик за зубами
вовчицею можу завить
на місяць як рік поміж нами
мовчу бо мій голос тремтить
як лист як зваблива коханка
як човен як шибка як бранка
від вітру від грому тремтить
як серце у серці до ранку
чекаючи того серпанку
тінями .. щастя мить..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499431
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2014
автор: ЇЇ ТІНЬ