[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=j6kTbouauC4[/youtube]
Різнобарвні парасольки,
капелюшки, комірці –
дріботить по Львову осінь
зі сльозою на щоці.
Я люблю її строкату,
слякотливу й золоту,
і мені вже не звикати –
вмить до танцю поведу.
[i]Дощ! Дощ! Дощ! – По бруківці...
Дощ! Дощ! Дощ! – По бруківці...
Дощ! Дощ! Дощ! –
По бруківці львівській дощ!!![/i]
У кав’ярнях плачуть вікна,
мокнуть леви на дощі,
і втікають перехожі,
загорнувшись у плащі.
Парасольки, парасольки,
по бруківці сірий дощ,
із-за хмари біле Сонце,
як поезії рядок.
[i]Дощ! Дощ! Дощ! – По бруківці...
Дощ! Дощ! Дощ! – По бруківці...
Дощ! Дощ! Дощ! –
По бруківці львівській дощ!!![/i]
Створено 15. 03. 2008 року
Опубліковано: Т. Василько, Є. Заставний "Танцює дощ". Львів: "Ліга-Прес", 2008. - 120 с.
С. 10
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
[i]Виконання Зірки Колос[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499512
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2014
автор: Т. Василько