В траві я погляд присипляла.
Та не наснилося мені,
Такого я й не уявляла:
Мурах тащив солдата на спині!
Спина до спини, сильне й ні.
Одне із ниток павутини
Несло накрашене в війні.
А так буваэ і в людини:
Що наче зроблене з стеблини,
Або ж іще нездужа
Проросло з тої зернини,
Що все тяжке подужа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499597
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2014
автор: Angelina Wij