З кожною новою секундою життя ми все ясніше бачимо реальний світ. Все рідше одягаємо рожеві окуляри і намагаємось сприймати все в серйоз, намагаємось бути дорослими у цьому дитячому світі. Граємо у так звані "дорослі ігри" які несуть у собі зовсім дитячий характер. Перетворюємо дрібниці у реальні проблеми і потім страждаємо. Ми самі собі спричиняемо цей нестерпний біль.
На сьогоднішній день майже кожна людина цієї "жорстокої" планети вірить у закон чорно-білих ліній. Його суть полягає у тому, що після морозної ночі приходить досить приємний та теплий день. Тобто, після нестерпного болю, який розриває тебе зсередини, обов'язково приходить якась зарада, яка знову робить нас веселими та щасливими. Так звана "зарада" може критися у любих речах, як у матеріальних так і у духовних, іноді ми знаходимо її у людях. Коли ми долаємо чорні лінії, відчуваємо довгоочікуване полегшення. Цей етап переходу між контрастами ми називаємо "поверненням до життя".
Але між кожною лінією триває запекла боротьба, у якій тоне велика частина людства. Ця частина вважає, що подолати ніч є чимось зовсім нереальним, такі люди живуть стражданнями і з кожною новою секундою все слабше тримають надію побачити той самий промінь сонця. Вони вже не здатні боротися і їхні кроки стають все менш впевненими, тому відсоток перемоги у цій баталії прирівнюється нулю. Але присутність сильних людей ніхто не заперечував. Це люди, які вже подолали багато перешкод, вони не вміють здаватися і на кожну нову проблему дивляться як на новий раунд у грі, яку створює наше життя. Та в цьому "жорстокому" світі ще залишились чарівники. Вони здатні перетворювати контрасти у кольори сонця, здатні зігріти морозні руки нічних лавин і відроджувати надію.
Все частіше у пастках чорно-білих ліній ми втрачаємо надію, ми навіть не маємо бажання розсунути хмари, які заважають нам відчути приємне тепло. Ми перестаємо вірити у реальні речі. Тому у баталіях між контрастами ми не повині втрачати свою сутність, силу та надію. Ніч не може тривати вічно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499713
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2014
автор: Кавова