не співчувайте..
моїй гривні поверне знову у кишені
прожити мінімум /тут я роблю велику велику паузу,бо то є велике мистецтво з нічого скласти на цукерку/
я не сварюся,моя жінка любить малесеньких курчаток
жовтеньких лисих і мохнатих
їдненьке виживе і свято
в долоні плескає цвірінька
здається більшого й не хоче
кусеньчик хліба в кропі змочить
якби ж не клятий той артрит
а мій сусід розводить бджоли
а його жіночка квітник
прийде і клянчить той послід
я не попрошу й мухомори
але плетуся до комори
не жаль півлітри, каже- дід
життя сьогодні справжє горе
попухли мізки без підпори
ноги не ходять крутять гени
ледь вношу в хату булаву
сокиру жінчину..лопату
заходжу бога прославляю
дивлюсь- танцює, ай да диво
зачіска брови оченята
без квочки вижили курчата
бджоли над брагою гудуть
квіткарка пасічник курник
і я не сержусь, скілько літ
без зарплатні співає жінка
спасибі, дякую, сусід!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499797
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2014
автор: Ольга Ратинська