уяви що ми живемо з Тобою
років сорок
у нас є діти
онуки
малесенький будиночок
за містом
я щодня готую Тобі сніданки
Ти в неділю замішуєш тісто
печешш онукам оладки
ми тішимося неділею
бо до нас приїжджають діти
чуєш Рідний я щаслива
що ми маємо чому радіти
і обручки вже не сяють
(як то раніше було)
на сонці
та ми прекрасно знаємо -
найбільше тепла
у маленькій долонці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499814
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2014
автор: Іванка Костів