У вірші я повинен свердити,
Розказати велику суть,
Щоб люд міг легко побачити,
Як вони насправді живуть.
Я повинен розкрити істину,
Показати, що таке зло,
Але трохи підріс, і тому,
Незнаю де справді воно.
Я незнаю, і маю вибір,
Вважати як забажаю,
Одного навчила матір,
Я навчився - "незнаю".
У нашому створенні, дійсно,
Середовище грає роль,
Суспільство зв'язане тісно,
Ось де прихована соль.
Ми не маєм життєвого смислу,
Ми живем так, як раніше усі,
Здається мені, що зависли,
Не можем знайти дорогу нозі.
Не виходить знайти той смисл,
Не виходить істину відкрити,
Хоч є аксіоми в магії чисел,
Серед людей їх не можу розрити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499845
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2014
автор: Федор Богданов