Минуле не пише листів,
І не шукає нових друзів
По закутках забутих слів
-Воно примарне і безглузде.
В майбутнього немає крил,
Щоб долетіти до мети,
Бо в мріях не достатньо сил
В реальність щастя донести.
Життя цвіте в цю саму мить,
Дарує казку сьогодення
І хай минуле душу не щемить,
Шукаючи в майбутньому натхнення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499949
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2014
автор: Злата Наркевич