Було усе в його житті,
Жінки багатство і розвага,
Не рахував він копійки,
І не приховував зневаги.
Убогість – це геть не його,
У нього розкіш та пиха,
Багатство все грeбло весло,
Зробив багато людям зла.
Біліла смуга та чомусь,
Чорніти стала в одну мить,
Тоді він лише схаменувсь,
Життя все шкереберть летить.
Від кредиторів посивів,
Усе забрали, що могли,
Світ білий миттю почорнів,
В безодню повели сліди.
Забув про розкіш в одну мить,
Кидає, як м’яча життя,
Рука обвуглена тремтить,
Прийшло у душу каяття.
Скорився долі, оце так,
Зламався швидко та змирився,
Забув, яка розкіш на смак,
Кожній копієчці молився.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/705-bagatstvo.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500025
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.05.2014
автор: Антоніна Грицаюк