Це вогонь, його тепло спочатку зігріває, приємно лоскоче, та потім переростає у жахливу пожежу, що спалює тебе зсередини. Це гарна дівчина, яка після шлюбу стає потворною, вона оселилася в твоєму домі і встановила там свої порядки.
Вона підкрадається непомітно, шепоче мені на вухо своїм хриплим голосом погані поради, ця зла супутниця успіху, вона поселяє в душу дивну суміш емоцій: щось середнє між «я теж так хочу» і «в нього нічого не вийде» — це заздрість закралась у мою душу і глибоко впустила там своє коріння.
Коли хтось з наших знайомих досягає чогось бажаного, наприклад, отримує омріяну посаду, спочатку з’являється думка «як він цього домігся», зазвичай ми пояснюємо це допомогою рідних, удачею чи талановитістю, якою нас обділила природа, нам і на думку не спаде, що цей успіх є плодом наполегливої праці над собою; звичайно ми так не можемо, бо у нас нема потрібних звʹязків або ж ми просто ліниві, ні, що за дурна думка, у нас так не вийде, ми на це не здатні. Ми телефонуємо до свого друга, хвалимо його, а на душі залишається якийсь осад, це нас гнітить і ми шукаємо винних у своєму нещасті. З’являється неприязнь, при зустрічах ми нещиро усміхаємось, лестимо, а потім розриваємо зв’язки з об’єктом заздрощів, ми не вітаємось при випадкових зустрічах, робимо вигляд, що не помітили свого друга, і втікаємо подалі, жаль, що від себе не втечеш...
Ми пригнічені своєю уявною неспроможністю шукаємо собі інших друзів, не таких успішних і не таких талановитих, ми прагнемо возвеличити своє я, хочемо щоб нас хвалили, щоб підлещувались і усміхались, ми дедалі деградуємо і шукаємо розради у пляшці дешевої горілки, спочатку ми збираємось групами подібних, і обговорюємо невдачі знайомих, нам добре, ми завтра ще зустрінемось і будемо зловтішатись.
Згодом ми, не знайшовши інших невдах, крім себе, будемо в самотності запивати своє горе п’янкими напоями. Ми згадаємо минуле, шукаючи там порятунку від сьогодення, ми будемо жити минулим. У нас немає майбутнього.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500049
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2014
автор: Павло Пилипюк