Dark intellektikoss

Віскоза  дрімучої  сплутанки  подихом  не  "орошається"...
Павук  під`єства  на  ошмаття  тремкі  розповзається.
Стояли  стастогами  спогади  в  соломі  спали...
Снопами-синкопами,  сотами  роти  снували.
     Метелики  кидали  кокони  кокосокусані...
     Істерики  видали  крик-дранолистими  гусені.
     І  листя,  мов  гусячі  лапи  звиса,  але  тане  волокнами...
     Корися,  бабусяча  ти  праоса,  тонким  лазом  жала  смугобоками.
Сплетіння  клубочих  комах  на  кістках  завркоров`ячих...
Плетіння  дзвіночних  сталевих  двох  шпиць,  нитку  ловлячих.
Спіткало  підпалу  палючо-павуче  промінячко...
Зіткало-піймало  в  лабети  колюче  коріннячко.
     Звисає-всисає  бридкою  павучою  лапою...
     Тікаю  відсіль,  брак  зусиль,  дременучою  шкапою.
     Ото  втік  насилу,  оса  не  вкусила  -  то  й  гов-агов!
     Бісила-бісила,  та  й  сіла  у  землю  гаряча  кров...

05.12.2007  (марення  присмаленого  розуму  №1)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=50011
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.12.2007
автор: Микола Шевченко