Соленими від сліз губами
роздмухую попіл на підлозі...
я спалила останнє,
що тримати було вже не взмозі...
Липкими від цукру пальцями
згрібаю спогади на купку,
яку перетворю згодом
на хенд-мейд прикрасу...
Майже любов ще б'ється крильми
у прочинене вікно...
Пізно! Протяг... Я не впУщу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500130
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2014
автор: Lena Greys