дощить


На  вулиці  ллє.  Мов  ляпас,  водиця  хлеще.
Замокли  давно  травневих  дерев  плащі,
Дроти  парасоль  погнулись  гніздом  лелечим,
Басують  громи  і  чобіт  чомусь  пищить.
Товче  в  решеті  цупкі  полотняні  хмари,
А  плани  на  день  –  з  потоками  заодно.
Сьогодні  в  калюж,  напевно,  питати  марно,
Чи  є  острови,  чи  є  у  негоди  дно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500146
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2014
автор: Наталка Янушевич