Торкаюся твогО суму
розриваю свідомість криком
боляче дихаю тобі у потилицю
стрибаю в твої думки
і барахтаюсь там, скидаючи з полиць
все, що наскладав роками ...
Ні! Не чіпай мене руками!
Ти все спсуєш ... умить ...
Давай кохатися думками,
підривати мости і будувати їх знову ...
нарАнок ...
Давай одягнемось в світанок
і я зварю тобі каву ....
з нічого ... налию в ніщо ...
Мабуть, я тим тобі й цікава,
що не існую в дотиках ...
Ні! Не дивись на мене!
Я затуляю твої очі
повітряними цілунками,
а ти не вмієш дихати на вітрі ...
Давай співатиму тобі у шию,
мурашками від цього шкіру вкрию ...
Ти весь здригАєшся і
просиш і благаєш мого дотику ...
Ні! Не чіпай мене руками!
Ти все спсуєш ... умить ...
Від дотиків мене болить ...
Ти бачиш, я ж уся у ранах ...
Від доторків у мене плями ...
Бо руки в вас усіх занищівні ...
... занищівні ...
... ти не чіпай мене руками ...
Давай кохатися словами ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500170
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2014
автор: Lena Greys