У всякого своя доля,
і свій шлях широкий,
той мурує,той руйнує,
той неситим оком -
за край світа зазирає,
чи нема країни,
щоб заграбать і з собою
взять у домовину.
Той тузами обирає
свата в його хаті,
а той нишком у куточку
гострить ніж на брата.
А той,тихий та тверезий,
богобоязливий,
як кішечка,підкрадеться,
вижде нещасливий
у тебе час та й запустить
пазури в печінки,-
і не благай:не вимолять
ні діти,ні жінка.
А той,щедрий та розкошний,
все храми мурує,
та отечество так любить,
так за ним бідкує,
так із його,сердешного,
кров,як воду,точить!..
А братія мовчить собі,
витріщивши очі!
Як ягнята."Нехай,-каже,-
може,так і треба".
Так і треба!бо немає
Господа на небі!
А ви в ярмі падайте
та якогось раю
на тім світі благаєте?
Немає!немає!
Шкода й праці.Схаменіться:
усі на сім світі -
і царята,і старчата -
Адамові діти.
***
У всякого своя доля
и свой путь широкий:
этот строит,тот ломает,
тот несытым оком
заглядывает за край света -
не видать страны ли,
заграбастать, чтобы с нею
и похоронили.
А тот,тихий да тверёзый,
богобоязливый,
словно котик,подкрадется,
выждет несчастливый
у тебя момент -запустит
коготки в печенки,
и не проси:не вымолят
ни детки,ни женка.
Ну а этот,щедрый,пышный,
храмы всё возводит
и отечество так любит,
что аж сердце сводит!
И так с него,бедолаги,
цедит кровь,как воду!
А народ себе молчит -
наплевать народу!
"Пускай себе -говорят, -
может так и надо.
Небеса ведь одарят
райскою отрадой
на том свете. Всех,кто слаб,
ТАМ Господь приветит..."
Одумайтесь:мы же все
Адамовы дети -
тот и этот,царь и раб
здесь,на этом свете,
жить бы всем,не горевать,
а не рая где то ждать:
есть ли?будет?нету?..
***
Не женися на багатій,
бо вижене з хати,
не женися на убогій,
бо не будеш спати.
Оженись на вольній волі,
на козацькій долі:
яка буде,так й буде,
чи гола,то й гола.
Та ніхто не докучає
і не розважає -
чого болить і де болить,
ніхто не питає.
Удвох,кажуть, і плакати
мов легше неначе.
Не потурай:легше плакть,
як ніхто не бачить.
***
На богатой не женись -
подневольным будешь.
И с убогою не жизнь -
с ней про сон забудешь
А женись на вольной воле,
на козацкой доле:
как Бог даст,такой и будет,
голою -пусть голой..
И никто не досаждает
и не развлекает,
что болит и где болит,
никто и не знает.
Говорят,вдвоем и плакать
легче,коль обидят.
Не поддайся:плакать легче,
если слёз не видят.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500220
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2014
автор: Забава