Десь пригнало з краю світу
Хмару, чорну і важку,
Закружляв тополю вітер
У шаленому танку.
Сипонули з неба кулі,
По дорозі – вже ріка!
Град з дощем, немов утнули
Бойового гопака.
Аж від страху полягали
Молоді дерева ниць!
Небо краяли й кромсали
Гострі шаблі блискавиць.
Вибухав і розсипався
Над сполоханим усім,
Басовито реготався
Навіжений «дядько Грім».
А земля, що мліла довго
Від надмірного тепла,
Життєдайну цю вологу,
Захлинаючись, пила!
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500301
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 21.05.2014
автор: Ніла Волкова