Екс

Я  не  люблю  коротке  слово  «екс».
Воно,  як  постріл  з  полум’ям  і  димом.
Заряди  не  бувають  холостими
При  цьому.  Й  не  трапляється  чудес.
Не  влучити  у  ціль  недопустимо.
Інакше  не  доречне  слово  «екс».
Я  не  люблю  безжальне  слово  «екс».
Воно  завжди  символізує  жертву.
Щоб  виринуть  йому,  щось  мусить  вмерти,
Чи  до  землі  спуститися  з  небес
І  сподівання  чоботом  розтерти.
Cюди  цілком  годиться  слово  «екс».
Я  не  люблю  лукаве  слово  «екс».
Воно  мені  нагадує  удавку.
І  десь  внизу  під  нею  є  підставка,
Щоб  потім,  коли  буде  інтерес,
З-під  ніг  прибрати  –  і  гряде  відставка.
В  такому  разі  теж  говорять  –  «екс».
Я  не  люблю  вчорашнє  слово  «екс».
Воно,  як  щебінь  в  золотій  оправі,
Як  згаслий  шик  у  ряботинні  слави,
Чи  нібито  на  пенсії  прогрес
І  на  якісь  права  не  має  права.
Й  тоді  безпомилково  кажуть  –  «екс».
І  ненавистю  пахне  слово  «екс»,
Якщо  воно  торкається  любові.
На  ньому  виступають  краплі  крові,
Й  коли  об  дружбу  точить  кігті  стрес,
Бо  чавить  серце  ведмедище-прес,
І  ми  на  божевільний  крок  готові!..
Хоча  б  подовше  не  почути  –  «екс».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500332
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2014
автор: Ніна Багата