Марю морем твого імені,
Теплотою твоєї посмішки…
Океанськими хвилями синіми,
Чистими і без домішок!
Мрію про тебе на морському березі,
Залюблену у тихий шепіт хвиль…
Ти боїшся моїх невротичних рефлексій,
Тебе лякає мій повний штиль!
Ти так боїшся мого мовчання,
Бо кажеш закохана в голос…
А мене тішать твої намагання,
Змінити мене на свій полюс…
За один твій єдиний волос,
Я віддав би без вагань півсвіту
Ти те,заради чого варто жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500343
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.05.2014
автор: Той,що воює з вітряками