Ластів’ята


Вернулись    ластів’ята    до    отчого    порогу,
Із    ними    із    дитинства    вернулись    теплі    дні,
Коли    татусь    учив    нас  гніздечка    шанувати,
Бо    крихітки    пернаті    зростали    у    труді.

В    них    людям    треба    вчитись    наснаги    і    завзяття,
І    вірності      крилатої    до    рідної    землі.
У    цій    тендітній    пташці      душа    така    багата,
Позичить    би    хоч    трішки    для      людяності    всім.
21.05.2014р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500416
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.05.2014
автор: леся квіт