І кожного разу вона була вдома
пила чорну каву та їла сльози.
Це чорне життя давно її з'їло
вона сиділа і дивилась у вимір
Дивилась, бо це все так легко та просто
аніж пахати на ринкових про́сторах.
Хотілось кохання - вона впадала у відчай
вся щирість та ніжність давно була вбита
прихильники котрий рік не кидали виклик
Її життя - пусте марнотратство
вона підбирала наукові поня́тки
На годиннику вже шоста година
і пора збиратись, розмалюватись
надіти святкову одежу її розуміння
та йти на чергову тутешню вечірку -
десь в гаражах, на міських тропинках
напитись, прокнутись в обіймах чергового хлопця
адже це все так легко і просто.
19 травня
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500436
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 21.05.2014
автор: Кавова