* * *

Завіюся  у  степ.  А  тут  чаклує  літо,
Просякле  потом  житніх  косовиць.
Де  стугонить  земля,  де  сопілковий  вітер
В  підліску  захмелів  од  запаху  кислиць.
Он  берест-одинак  забрів  у  конюшину.
Привабний  молодик,  то  чому  ж  не  везе?!
Господар-ховрашок,  хитрющий,  гріє  спину,
Кружляючи,  джмелі  гудуть  про  те,  про  се…
Поезія  така!  Весь  світ  покоєм  дише,
На  скиртах  золотих  мов  ціпеніє  птах.
Земля  моїх  батьків  колише  та  й  колише
Мене,  своє  дитя,  у  себе  на  руках.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500566
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2014
автор: Галина Будянська