Дрімає вечір біля хати,
А довга ніч без сну.
Та як думки заколихати?
Ніяк все не збагну.
Вони, немов маленькі діти,
Бажають так тепла.
До ранку згодні все сидіти.
Аж поки сон здола...
Чомусь цю ніч ніяк не спиться.
Ох, доля нелегка ...
Чи зможе все оце змінитись?
Та віра нетривка...
Чомусь квітки некольорові.
Цвіли без всіх принад.
Густі тумани світанкові
Вносили в світ безлад.
Отак піднять вуаль руками.
І промені впустить.
І божеволіть до нестями:
Як гарно в світі жить!
Та ранок вже не забарився...
Похмуре полотно...
Мабуть, це сон мені приснився...
Чи бачила в кіно?
--------------------------
(натисніть на картинку )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500638
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2014
автор: Н-А-Д-І-Я