Цей світ жорстокий, темний, сірий,
Всім правлять гроші й стан.
Людське життя для всіх - пилина
Й сама людина вже сміття.
Тварин вбивають хлоднокровно.
Рослини вмирають вже самі.
Цей світ вмирає, гине!
Але ніхто не бачить,
Нажаль, але ніхто...
Ти йдеш по вулиці :
Самотньо сіро,
Куди не глянь - скрізь пустота.
Йдуть люди, такі ж самі сірі,
Немає щастя в їх ніби радісних очах.
І хочеться так голосно кричати.
Щоб всі почули,
Що дитина думає про все оце!
Щоб схаменулись всі, почувши
Мої слова, мої думки.
Бо це не лиш слова!
Це крик душі моєї,
Такої юної й тендітної душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500651
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2014
автор: Поліна Желдак