Навчи мене горнятком бути
Повним зерна що зеленню вагітне
Навчи горнутися до тебе
Цілим собою
Мов розумово хворий
Без застережень
Поза моїм невмінням
Неминучо
Воно почнеться ось вже близько
Коли проміння сонць
У тріщини пірнають
Цих стін
Поміж конари днів
Воно прийде
Коли таки зігріють
Твої обійми цю самотність зерен
Лежати близько так
Але не вміти
Чи не могти
Воно відкриється вибухне
I відцурається
Свого самітництва
Своїх кутків де темряви сховалися
І раптом
Зашумить глибинністю
Нове життя
Почнеться проростання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500657
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2014
автор: Харіс