Я чекала.Молилась.По іншому склалось.
Боженьку мій,ти знаєш,що краще для мене.
Сонце ранком в будиночок свій піднімалось.
Бачу-ліженько сонечка вже застелене.
Хто перину для нього пере?Я не знаю.
Боже мій,ти його відпускаєш в відпустку?
Хоч на тиждень один.А я дощ почекаю.
Я одягну із сонечком вишиту хустку...
Я молитимусь щиро.Тихесенько.Чує
Бог завжди всі молитви...Я з ним розмовляю.
Сонце йде у відпустку...На тиждень.Ночує
На великому ліжку,що я застеляю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500662
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2014
автор: Відочка Вансель