[i]« Я єсть народ, якого правди сила
ніким звойована ще не була...»[/i]
П. Тичина
Беруть за серце, їдять за душу
і словом добрим, і ділом злим.
А я – і ближніх любити мушу,
і грішно бути таким святим.
Коли ти знаєш, що ці ось люди
були учора мої брати,
а від учора...
...і вас не буде.
Бо ми земляни, а ви приблуди.
Ми – соколята, а ви – кроти.
Ми від Адама,
а ви від мавпи
ворогували одне з одним.
Ділили море і суші мапи
ви – не зі мною,
а я – з чужим.
У вас є міни і автомати.
Ви людолови часів орди.
І у мені ви убили брата,
як не навіки, то назавжди.
Один у полі я ще не воїн,
але за мною оці малі
із Богом в серці і на чолі.
Я буду – ладо, а ти ізгоєм.
Ти проклятущий, а я [i]достоен[/i]
без тебе жити на цій землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500721
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 23.05.2014
автор: I.Teрен