Ех,був же я здоровий,
як Т-34!
Бувало дивувався навіть сам собі -
Мов пір'їну підіймав,
двопудову гирю
І чемпіоном був по вільній боротьбі.
А за полярним колом
не біг - літав на лижах -
Шовкова сорочина і чуб на голові...
Спокійно міг добігти
хоч і до Парижа,
Аби був сніг в Європі і лижі бігові.
Минули дні мої,
деньочки молодечі,
Потрохи догорають,
мов дрова у печі,
І вперто щось додолу
нахиляє плечі,
Вітри здмухнули чуба
і досить...
помовчи.
Мовчу,
мовчу,як риба,
та потайки міркую -
Якщо реікарнація не романтичний міф,
То з волі Божої іще колись
стартую...
Лише б по Україні
проліг новий забіг.
Лише б зустріти знову
ту саму русокосу,
Постукати увечері
в освітлене вікно,
Пробігтися босоніж
удвох по чистих росах...
Що ще для щастя треба?
Отож-то і воно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500785
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.05.2014
автор: Михайло Гончар