2 секунди

Твоє  життя  –  моя  примара,
Що  бачу  в  сні  і  наяву.
Любов  сліпа  –  моя  це  кара,
Що  не  забуду  усмішку  твою.
+++
Тонни  миль  і  кілометри  часу
Заплутали  реальність  в  голові.
Я  п’ю  міцну  розчинну  каву,
Запарену  в  засоленій  воді.
+++
Я  не  забуду  миті  щастя,
Хоч  їх  було  всього  лиш  дві;
Вони  дали  мені  кохання,
Сліпе,  наївне,  як  у  сні.


2:04
24.05.2014  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500982
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 24.05.2014
автор: Володимир Біленький