мій різновид сміху

Мій  сміх.  Колись  він      із    милого    щирого    сміху    перетворився  в    злий  саркастичний    сміх.  Ну  зазвичай      так    і    називають    саркастичний    сміх.  І    цього    сарказму    так    багато  і    всюди,  що    навіть  все    навколо    починає  перетворювати  в  сарказм,  або  ще    краще  в  чорний  сміх.

Я    навіть  почала    вживати    для    нього  відповідні    інтонації  в    голосі.  З    пискливого  і    в    чомусь    дитячого  голосу  він  різко    переходить  в  якусь    хриплість.

Можливо  цей    сарказм  і    починає    з’їдати  у  нас  те    хороше,  що    є,    а    можливо  воно      оберігає  від    тих,  хто    може  завдати    болю  -    виступає    наче    щит  і    меч.

Сарказм  моя    стихія?

Відкривати      людям      очі?

Але    далі  можливі  і  образи.

Коли    ти  один.    Я    одна.  Навіть    тоді  я    сміюся  так    саркастично  з    себе.

Аха-ха-хах.

І  куди    ж    я    кочуся  з    цими  спеція  перцю?

в  пекло?

туди    ж    мені    дорога.

Хоча  я  непевна,    що  вони      розгадають  те,    над  ким      і    чим    вони    будуть  сміятися  жадібно    ковтаючи  із      сміху    чорноти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501023
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2014
автор: Марьяна Глодан