Я вірю, що любов на світі є.
Вона і є найбільшим в світі дивом.
Як падаєш - то з нею ти встаєш.
Вона немов хвороба з рецидивом.
Ми вдвох з тобою - хто ми? Хто ми є?
Про нас ніхто писати книг не буде.
Без тебе моє сонце не встає,
Без тебе не вдихаю повні груди.
Ти доторками сильної руки
Доводиш тіло знов до зціпеніння.
Ти музика, а я - твоя струна,
Ти сонце - ну а я твоє проміння.
В майбутнє ми не дивимося, ні..
І дім за містом я не уявляю.
Втомившись у тяжкі робочі дні,
В твоїх обіймах тихо засинаю.
Я вірю, що любов на світі є,
І скільки б моє серце не страждало -
Я вдячна, що воно таки твоє
Так сильно і так щиро покохало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501035
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2014
автор: Влада Грушицька