Не за морями синіми,
не за горами сивими,
а в царстві, ген, у тім!
[i]Ого! Ого!! Ого!!!
А в царстві, ген, у тім![/i]
Живемо ми у Львові,
у Львові золотім!
[i]Ого! Ого!! Ого!!!
У Львові золотім![/i]
Гуляємо по вулицях,
всміхаємось усім,
можливо, і злукавимо,
та вже, як покохаємо,
цілунки будуть,
ой, палкі!
[i]Такі ж бо ми, львів’яночки,
такі ж бо ми, такі![/i]
Коли ж бо грає музика,
коли звучать пісні
веселі та дзвінкі!
[i]Ого! Ого!! Ого!!!
Веселі та дзвінкі![/i]
До танцю запального
охочі ми усі!
[i]Ого! Ого!! Ого!!!
Охочі ми усі![/i]
Ми славно затанцюємо
й всміхнемося усім,
можливо, і злукавимо,
та вже, як покохаємо,
цілунки будуть,
ой, палкі!
[i]Такі ж бо ми, львів’яночки,
такі ж бо ми, такі![/i]
Ще раз ми проспіваємо,
про себе нагадаємо
й розкажемо усім!
[i]Ого! Ого!! Ого!!!
Розкажемо усім![/i]
Живемо ми у Львові,
у Львові золотім!
[i]Ого! Ого!! Ого!!!
У Львові золотім![/i]
Гуляємо по вулицях,
всміхаємось усім,
можливо, і злукавимо,
та вже, як покохаємо,
цілунки будуть,
ой, палкі!
[i]Такі ж бо ми, львів’яночки,
такі ж бо ми, такі![/i]
[b]Такі!!![/b]
Створено 5. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 17 - 18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501125
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2014
автор: Т. Василько