Чомусь невесело мені, чомусь невесело,
неначе повінь навкруги, а ми безвесельні.
Згубило місто звичний сплін, живе та мається:
у масці ворог "добродій" із нас знущається
Вночі не спиться як колись, турбують сумніви,
новини поспіль сотні днів без ліку сумнії.
А маргінали тут і там святкують товпами,
чеченцям сплачено давно, полюють тропами.
Звідќіль нещастячко таке, моя Укр́аїна?
Звідќіль набігли тисячи жорстоких Каїнов?
Хоч, схаменулись би вони, хоча не віриться,
вже котрий місяць ворожини хижо щиряться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501196
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.05.2014
автор: Оксана Квитка