***

Крізь  призми  слів  і  паралелі  вчинків,
Вогонь  образ  і  лід  холодних  фраз.
Я  так  стомився  від  одвічних  поєдинків
Та  так  хотів  би  виграти  хоч  раз...

І  ти  свідомо  радше  кинеш  себе  в  прірву,-
Так  легко  жити  під  кермом  хорошого  життя,
Аніж  чекатимеш  допоки  хтось  здолає  прірву,
Допоки  хтось  дістане  серце  з  укриття...

Та  ти  й  не  знатимеш...А  я  вже  все  побачив,
Ось  там  початок...Тут  розв'язка...І...Кінець?
А  я  заздалегіть  усе  сказав  й  тебе  пробачив,
Бо  нашій  дружбі  й  так  вривається  терпець...

І  ще  б  колись  сказав  що  кинуся  у  пекло,
Зроблю  усе...Я  буду  поруч...Я  доб`юсь...
Та  дивлячись  на  тебе  просто...Слів  забракло,
Я  лиш  живу  і  сумно  відповідь  тобі  сміюсь...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2014
автор: Кисломолочний