Засніжила білим цвітом калина
потай приміряє весняне вбрання,
коли були з тобою молодими
ми в любові своїй йшли навмання.
На стежині трава прихилялась
зберігаючи ніжно наші сліди.
Та вода у потічку ллялась
млістю напоївши квітучі сади.
П`янили пахощами весняні квіти,
та радість у душі, веселий сміх.
Змогла б тоді без крил злетіти,
тобі назустріч бігти з усіх ніг.
У пам`яті цих квітів пелюстки,
Що ти зібрав для мене у лугах.
Кохання зав'язало міцні мотузки
як спогад мрії у калинових кущах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2014
автор: Ниро Вульф