Набридло
Безглуздо, тупо все,
Набридло це життя,
Я вже не хочу замалёвувать ,
Усi пустi мiсця.
Менi набридла маска,
Та зняти не можливо,
Закiнчилася краска,
I треба вже пiти красиво.
Рожевi окуляри,
Геть зовсiм потускнiли,
Вже мрiей не живу,
Вже душу вбили.
Вона померла вже давно,
А зовсiм я й не знав,
Бруднилася в лайно,
А я настирлево кохав.
Благав я бога о коханнi,
Тепер я не благаю,
Я прошу сил пiти,
Життя я бiльше не кохаю!
Набридло 2
Часами так безглузде,
Набридло це життя,
Порою гiркi або солодкi,
Набридли почуття.
Навiщо нам любити,
Щоб потiм стримувати бiль,
Навiщо вiршi гарнi говорити,
А на губах лиш тiльки сiль.
Ми сходимось, кохаем,
А потiм все одно,
Росходимось ридаем,
Радiемо, або iдем на дно.
А жить за ради себе - не можливо,
Так хочеься кохання дарувать,
Усi ведуть себе зрадливо,
Як важко стримуватися - не кохать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=50151
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.12.2007
автор: Апельсин