Я знаю що настане день коли залишуся один,
Віч-на-віч із самотністю...З якою поріднився...
І тільки стос старих пожмаканих світлин,
Мені вірнішим другом залишався...
Так мало тих, кого згадаю посміхнувшись,
Їх посмішки...Обійми...Радісні хвилини...
Щоразу бачу розуміння обернувшись -
Ці погляди для мене бережуть світлини...
Та поки нас іще життя не розкидало,
Я радий чути голос твій куди б не занесло.
Й коли одного нас воно зламало,
У іншого в руках знайдеться запасне весло.
Гуртом підкорим Західні Вітри* і Течію з затоки*
Пліч-о-пліч не страшні глибини Маріани*
Коли ми поруч не страшні судьби заскоки,
Здолаємо тайфуни бід і слави урагани...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501549
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2014
автор: Кисломолочний