Ніч лагідно укрила сплячу Землю
старенькою теплою ковдрою,
запалила на небі каганчик місяця,
що мерехтів тоненьким вигнутим вогником.
Міль часу прогризла у ковдрі дірки
і крізь них, розплющив очі,
я побачив Зорі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=50155
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.12.2007
автор: morozovlit