О юна осене-львів’янко

Багряний  лист  спадає  тихо
на  буйну  голову  мою.
Ой  мамо-леле,  знову  диво!  –
Я  закохався,  я  люблю!

[i]Приспів:[/i]
[i]О  юна  осене-львів’янко,
як  жаль,  що  мить  ця  промайне!
Моя  дружино  і  коханко,
молю:  кохай,  кохай  мене![/i]

Нам  так  багато  треба  жити,
аби  до  сутності  дійти,
весь  вік  прощати  і  любити,
щоб  наше  щастя  вберегти.

[i]Приспів.[/i]

А  завтра  сніг  на  землю  зляже,
як  сон  навіється  тоді
листок  багряний  –  він  розкаже,
що  ми  були  теж  молоді.

[i]Приспів.[/i]


Створено  5.  10.  2002  року,  м.  Львів

Опубліковано:  "Моя  пісня".  Львів:  "Сполом",  2004.  -  120  с.
С.  13


[i]Музика  Семена  Карпи[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2014
автор: Т. Василько