Вже летять ті секунди й хвилини,
Кудись в невідому нам далечінь.
Не шукай мої забуті картини,
Не кидай на мене свою тінь.
Ти ховаєшся десь за спиною,
Ти по слідах моїх тихо ідеш.
Знаєш я не буду з тобою,
Послухай, ти мене не знайдеш.
Знаєш, я літаю вище неба
Й руками дістаю до зірок.
Для щастя мені нічого не треба,
Я ж у вічність роблю перший крок…
Я заховаюсь від реальності й сьогодення,
Я заховаюсь туди, де завжди весна.
Ти не підштовхнеш мене на одкровення -
Навіть із келехом міцного вина,
Адже я живий, бо досі ще вільний,
Бо досихпір вірю у вічну любов.
Знаєш, я душею й серцем готовий
Її солодкий смак відчути знов...
Валентин Ганжук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501599
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2014
автор: Ганжик