Я покличу тебе.Ти не йди.
Я тебе не кохала ніколи.
Тихо ляжуть дощі на сади.
Тихо,тихо...Неначе шовкові...
Я покличу.А ти відгукнись.
Тільки речі не треба складати.
Незнайомі ми зовсім.Озвись.
А могли би...Могли би...Кохати...
Я покличу тебе.Та нема
Поміж нами ні тиші,ні весен.
Вже блукає між літом зима.
Вде блукає між старих черешень...
Я покличу тебе.Та не йди.
Не знайдеш тої стежки.Стоптали...
Ти коханнячко своє знайди.
Щоб тебе щохвилини чекали...
Я покличу...Та голос не мій...
Це віршом моїм кличуть лелеки.
А ти йди.На тій стежці не стій.
Бо на ній ходить спека...Лиш спека...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501615
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2014
автор: Джаннет Даклін