Ходила Мрія по світах , у мої очі зазирнула
І тепер я не хочу цей погляд від себе пускати.
З кожним подихом вітру в думках я її намалюю.
І в клітинках відчую хвилюючий погляд строкатий.
Не стомилась вона то летить,то загляне в віконце
Десь у небі святім,де зірки мерехтять загадково
Її дім потопає в промінчиках місяця й сонця
Виглядає свою господиню,що світом мандрує.
Щастя марево людям розносить до кожного серця
Мрія ця,що примушує жити в наповнені груди
Із довірою погляд зупинить на кожному ніжно,
Бережіть свою Мрію і не відганяйте нікуди.
27.05.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501630
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.05.2014
автор: леся квіт