Я одна така, більш немає
Десь у світі таких самих.
Не усіх до душі проймає
Неповторність ця серед них.
Та чого перейматись маю?..
Я одна, та... серед людей,
Зараз, тут, у своєму Краю...
Дав Господь мені превілей.
Я цієї землі крупинка,
Я народу цього дитя,
Я річок та озер краплинка,
Хрестик нашого вишиття.
Я одна така, більш немає
І не буде ніколи більш,
Як полине душа до Раю...
Хтось колись прочитає вірш...
[youtube]http://youtu.be/8ZV5FYuQxIk[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501643
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2014
автор: Патара