Любов без правил..
Відстань і довіра..
Любов без правил..
Істина вогню..
Любов без правил..
Чоловіча сила..
Скрегет зубів..
ЦЕ ЛОМКА..
ЦЕ МОГИЛА..
ЦЕ СТЕПІНЬ..
ЦЕ СКРІЗЬ СТОГІН
Я помру.....без тебе
Без очей твоїх - Безкрила
Беззахисна, безпомічна
ЛЮБЛЮ
Любов Любов ......
Ну що ти наробила?
Без правил...
Без придирок...
Аж до дирок...
У МОЗОК ТВІЙ
БЕЗ КИСНЮ
АЖ ДО П*ЯНУ..
Діано! Моя квіточка ДУРМАНОМ...
для тебе , моє серце - бережу...
/Орест Г/
як тепло у домі, дві чашки) дві миски, два стільці, одне ліжко) диван Орест викинув,учора. Учора ми купили величезне ліжко з залізними кружальцями, я хтіла ліжко у готичному стилі, та він не сприйняв моє бажання до уваги, сказав, що всі предмети, які мають загострення можуть нести колючу енергетику.Навіщо нам у однокімнатній квартирі гострі кути? а от кружальця) з кружальцями краще.
А, знаєш, Валю, з кружальцями і справді краще. Сьогодні я не пішла на роботу, все як у тому фільмі-Проспала) и так виглядеть я буду всегда!!! Ага, я бачила себе сьогодні у дзеркалі, очі сяють, ноги болять, руки не варять їсти. А для чого? Орест не телефонує..Він там, сьогодні я зроблю йому сюрпрайз, оце допишу тобі листа і поїду до нього, уявляю як він зрадіє) вранці він мені сказав, щоб я чекала його вдома) от тільки ми не уточнили де це.. те вдома)
А вдома............Вдома це там, де тобі добре. Пробач, я на хвильку, хтось дзвонить у двері, може мені повезе і я не попрусь у той ліс)))
П*ять хвилин, п*ять хвилин пояснювати людині, що я не бачила її чоловіка. Наглі бувають такі сусіди, я їй кажу, що я відпочиваю і не наю де її чоловік, а вона мені- я якось пропустила, коли ви прийшли з роботи))) да, Валічко, я раніш оце думала чому люди будують загорожу на фундаменті, вже не дивуюсь,хоча, он під моїми вікнами живе сім*я у приватному будинку і всі тридцять вісім вікон виглядають чоловіка з роботи, у лісі такого нема.. Знову звонить,йо, ма, йо, чекай...
Три хвилини втрачено, треба було їй відразу показати ті кружальця, який недовірливий цей жіночий рід)
і наглий, просто наглючий, осмілилась запитати чим я займаюсь вночі. Я сказала їй, що я повія, працюю вночі, вдень відпочиваю, чоловіка не бачила, не повірила- але скоса глядючи вийшла і навіть не попросила пробачення.
О, боже! Знову дзвонить)
Одна хвилина, це її кавалєро, на його місці я би теж зникала) мати таку недовірливу особу під боком. Вибачився за неї.
Нарешті про справи. Валю, я могла би з тобою говорити і бачити твою посмішку, могла би дивитись і радіти за твоїх діток, але мені так зручніше, ти вибачай, вибачай, що я завжди не в ефірі. Мені так зручніш. Так я можу зібрати свої думки до купи, можу поговорити з тобою про важливі речі, наприклад, про щось сокровенне, а може про любов. Ти скажи своєму чоловіку, щоб теж не купував загострених речей, навіщо вони тобі? Я така стала як вітер, як та роза вітрів, ось хвильку тому летіла до нього на крилах любові, а ще трохи і можу передумати, можу в чомусь засумніватись, чи додумати, що може йому там і без мене добре, або, що йому треба відпочити, чи побути на самоті, що в кінець кінців це він має летіти до мене. Таке може бути, моя рідненька.
А як закрию очі, цілую його цілую, безконтрольно млію в його обіймах, горить все всередині, і ноги, ноги вище колін не дають спокійно жити, все хочу його і хочу..
Валю, пока, я все ж таки, поїду, може він там... голодний.
Дякую, Тобі і Богу, за що? За те, що ви у мене є...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501889
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2014
автор: Ольга Ратинська