Чого верба стоїть така похилена?
Похилено струнка і в ніч залишена,
Залишена лиш вітром за туманами,
Її печаль бринить тугими ранами.
Десь там на водопіллі не побачили,
Красу верби чудесну не відзначили
І в добрих снах вона все одинокая,
А біля ніг трава квітуче причарована.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502163
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.05.2014
автор: Митич@