Гіркою дихає печаллю,
Цей буднями стомлений вік,
Жагою автокефалій,
І прагненням чистих рік!
Переповнена болем свідомість,
Надламані злістю серця…
Немає любові натомість,
Є пляшка на скрині мерця!
А я хочу бути живим:
Безсмертним,як плоть небес…
Я втомився ковтати дим,
І бути самотнім,як перст!
Послухай,мене хороша,
Бо більше нікому то сказати…
Я знаю: я та ще ноша,
Але не можу я більше мовчати:
Затопи мою душу ніжністю,
Розпечатай мені уста…
Підкори мою злобу покірністю,
Щоб з тобою дожив до ста!
Затопи мою душу ніжністю,
І зламай усі коди і грати…
Уярми моє серце вірністю,
І дозволь себе відчувати!
•Автокефалія — тут вжито у значенні автономний,самоврядний,незалежний,
•походить(від грец. αυτός — сам та κεφαλή — голова) - це статус помісної церкви, як частини Вселенської Православної Церкви.
Автокефальна Православна Церква — це помісна Православна Церква (до юрисдикції якої належить певна територія, на якій не повинні діяти інші помісні Церкви). Як і автономна Церква, вона є незалежною і самостійною в управлінні частиною Вселенської Православної Церкви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502186
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.05.2014
автор: Той,що воює з вітряками