У повітрі напнутий щем,
Погляд вгору спрямований.
Полетіли у прірву орли,
Смуток складених крил згори..
Mіж землею і небом,
Безкрило зависли ангели.
Посіріло від жаху в очах,
А розпука жалю - дощем.
Пролилось страждання повінню.
Земля рідна давилась слізьми.
І у Бога просила з надією -
"Синів наших та край сохрани!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502205
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2014
автор: Вразлива