Молилась мама день і ніч,
Котились сльози, як горох,
Стоїть вже старість віч-на-віч,
Лишилися із нею вдвох.
Душу огортає самотність,
Хвороба корчить її тіло,
Десь заблукала діток совість,
Життя одним днем пролетіло.
Свічка горить немає впину,
Вогонь тихенько мерехтить,
Чому мовчиш коханий, сину?
Серце у мами так болить.
Свічка згасає, з нею мама,
Віск капав та побіг дзюрком,
Смерть вже за плечі обнімала,
Схилилась ненька над столом.
Сонце заглянуло до хати,
Смерть там давно вже хазяйнує,
Тут нема кого вітати,
Мама у вічність вже мандрує.
http://antonina.in.ua/index.php/matusi/718-mamina-molitva.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502216
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2014
автор: Антоніна Грицаюк