Стискає серце лють моя безсила:
давити їх, давити їх, давить!
Яка шалена муха їх вкусила,
тим демонів російських - розчавить!
Немає виправдання венценосцям,
що рать свою накинули ордой.
Немає ані Бога ані сонця,
і небезпечно рухатись домой.
О, сором вам, о сором вам, трикляті,
що принесли з чеченами війну.
Міста Донецькі жорстко розіп"яті,
прогледіли що брата-сатану.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502224
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.05.2014
автор: Оксана Квитка